Експорт до електронних таблиць

1. Що вибрати

Обидва виконують те саме завдання. Різниця в тому, яким обліковим записом ваша компанія вже користується.

	Google Sheets	Microsoft SharePoint
Рядок стає	рядком, доданим до аркуша	елементом списку
Ви задаєте	ключ службового облікового запису, ідентифікатор електронної таблиці	клієнт-орендар, ідентифікатор клієнта, секрет клієнта, ідентифікатор сайту, ідентифікатор списку
Стовпці	фіксований порядок, вісім стовпців	наявні у вашому списку — ми спочатку запитуємо
Зусилля для налаштування	створити службовий обліковий запис, надати йому спільний доступ до таблиці	зареєструвати застосунок, надати йому доступ до одного сайту

2. Google Sheets: крок спільного доступу, про який усі забувають

Службовий обліковий запис — самостійний користувач із власною електронною адресою, яка закінчується на .iam.gserviceaccount.com. Створити ключ недостатньо: потрібно надати цій адресі спільний доступ до електронної таблиці, так само як колезі.

Пропустіть цей крок — і кожен запис поверне 403. Ми прямо називаємо причину в повідомленні про помилку, адже формулювання Google її не згадує, і люди натомість витрачають пів дня на ключ.

Якщо зручніше, вставте повний URL

Ідентифікатор електронної таблиці — це частина між /d/ та /edit. Вставте всю адресу в поле, а ми виділимо потрібне.

Значення навмисно записуються як необроблені

Не як «введені користувачем». Інакше Google сприйняв би ідентифікатор клієнта на кшталт 00123 як число й відкинув початкові нулі, а значення, що починається з =, стало б формулою.

3. SharePoint: перед записом ми читаємо ваші стовпці

SharePoint відхиляє елемент із назвою стовпця, якого немає в списку, а внутрішні назви стовпців залежать від вашого вибору під час створення списку. Припустити фіксований набір означало б помилятися для кожного другого клієнта.

Тому ми отримуємо стовпці списку раз на годину й записуємо лише в наявні та доступні для запису. Список, у якому є лише типовий стовпець Title, отримує назву цілі й більше нічого замість збою для кожної цілі.

Необов’язкові стовпці, якщо ви їх створите: MPSession, MPChannel, MPUser, MPValue, MPCurrency, MPUrl, MPTime.

Дозвіл, який рекомендує Microsoft, — не той, що вам потрібен

Для цього виклику документація Microsoft називає Sites.ReadWrite.All найменш привілейованим. Це доступ для запису до кожного сайту вашого клієнта-орендаря для інтеграції, яка заповнює один список.

Натомість використовуйте Sites.Selected: застосунок із цим дозволом за замовчуванням узагалі не має доступу, і адміністратор надає йому право запису рівно до одного сайту. Надання обох дозволів скасовує обмеження — вузький дозвіл працює лише тоді, коли застосунок не має інших.

4. Що потрапляє до рядка

Часова позначка, проєкт, сеанс, ідентифікатор клієнта, назва цілі, цінність, валюта й посилання відтворення запису. У SharePoint ті самі значення потрапляють до наявних із цих стовпців у форматі, якого вимагає тип стовпця: стовпець гіперпосилань отримує об’єкт посилання, текстовий — ту саму адресу як текст.

Порожня клітинка означає «цінність не погоджено», а не нуль

Ціль без грошової цінності залишає клітинку порожньою. Нуль додався б у таблиці до суми, якої ніколи не існувало.

Ідентифікатор клієнта шукається під час доставки

Не в момент досягнення цілі. Ідентифікація зазвичай відбувається під час входу, тобто часто після цілі. Запит через кілька секунд і дешевший для нашого потоку обробки подій, і частіше знаходить ім’я.